У перші роки роботи машини собівартість 1 мотогодини зменшується через зниження балансової вартості машини (витрати на амортизацію). Собівартість 1 мотогодини досягає своєї нижчої точки, коли амортизаційні витрати починають вирівнюватися, а витрати на ремонт поки не почали різко зростати. Це і є економічно оптимальний термін експлуатації машини: її залишкова вартість ще залишається високою і вона поки не вимагає дорогого ремонту.

Якщо річне напрацювання машини в мотогодинах у якийсь період різко падає (наприклад, для гусеничних бульдозерів цей термін становить 7 років), собівартість 1 мотогодини відповідно починає рости протягом усіх років експлуатації машини, що залишилися, навіть якщо термін її служби досягає рівня вище середньостатистичного ресурсу компонентів (тобто у дорогому ремонті та заміні компонентів поки нема потреби). Тому може бути вигідніше в цей момент замінити машину на нову, яка буде працювати з більшою ефективністю, а не вкладати кошти в майбутній дорогий ремонт.

Економічні фахівці журналу Construction Equipment розробили методику розрахунку собівартості 1 мотогодини, в якій враховуються середньостатистичні терміни служби основних компонентів (термін, коли машині вже буде потрібен ремонт у великому обсязі), а також розрахункові значення вартості ремонту кожного компонента (середньої вартості запасних частин і робіт), розрахункові значення залишкової вартості машини по рокам експлуатації і дедалі менші з роками значення річного напрацювання машини в мотогодинах. Витрати на дрібні ремонтні роботи, такі як заміна шлангів, привідних ременів, деталей електроустаткування тощо не враховуються.

Як випливає з результатів дослідження, необхідно замінити машину повністю або вживати запобіжних заходів, щоб продовжити термін її служби до того, як буде потрібно ремонтувати її компоненти, що стане причиною різкого зростання собівартості 1 мотогодини експлуатації. Крім того, ці дослідження показують, що після того, як на машині виконаний ремонт одного з основних компонентів, для стримування зростання собівартості 1 мотогодини важливо забезпечити високий коефіцієнт використання машини (тобто максимально збільшувати її напрацювання), а не продовження ресурсу її компонентів .

Необхідно відзначити, що значна різниця в собівартості 1 мотогодини виникає при експлуатації у важких і помірних умовах через зменшення надійності і ресурсу всіх компонентів спецтехніки. Просте порівняння собівартості 1 мотогодини для зчленованих самоскидів (включаючи витрати на володіння, пальне, техобслуговування і ремонт, запчастини та робочу силу) показує, що витрати на 1 мотогодину самоскида, що працює у важких умовах, на 40% вищі погодинних витрат при експлуатації у помірних умовах .