До вибору екскаваторів, бульдозерів, навантажувачів та іншої спецтехніки майбутні власники часто ставляться не зовсім раціонально, адже враховують тільки початкові вкладення на покупку. Такий розрахунок буде правильним у випадках,коли машину планують використовувати рідко або продати після невеликого періоду експлуатації. Насправді враховувати треба багато факторів. Одним із головних стає економічний ефект при тривалій експлуатації і максимальній ефективності, тобто вартість володіння.

Вибір більш дешевої техніки може обернутися досить великими витратами. Останнім часом великі підприємства, які володіють великим парком техніки, розробляють і впроваджують власні програми обліку вартості володіння, в першу чергу, з метою бюджетування витрат.

Як правило, в основі розрахунків лежать дані та методики дилерів, що володіють більш глибокими знаннями по експлуатації спецтехніки або обладнання, які вони представляють на ринку. Крім того, за рахунок залучення кваліфікованих фахівців дилерських центрів, що забезпечують високу готовність техніки та її гарантійну підтримку, підприємства можуть підвищити експлуатаційну ефективність придбаного устаткування.

По суті, при покупці машини потрібно врахувати не тільки її ціну, але і амортизацію, лізингові платежі, страхування, податки, витрати на заробітну плату оператора, витрати на шини і пальне, AdBlue, технічне обслуговування і ремонт автомобіля, вартість негарантійного ремонту, а також витратних матеріалів, таких як щітки у комунальних машинах або зуби ковшів (ground engagement tools) екскаваторів і навантажувачів.

Необхідно також враховувати збитки, викликані простоєм техніки в очікуванні ремонту. Досить поширена помилка думати, чим дорожча техніка, тим більша її вартість володіння, проте часто це не так. З одного боку, дорога спецтехніка передбачає високу вартість володіння (висока вартість нормогодини, дорогі запасні частини), але в той же час вона відрізняється високим ступенем надійності, що компенсує витрати на обслуговування. З іншого боку, більш дешева спецтехніка не вимагає дорогих запчастин, вартість обслуговування набагато нижче. Однак надійність дешевої техніки найчастіше є вкрай низькою. Тому часті поломки та простій техніки можуть легко перекреслити заощадження на обслуговуванні техніки.

Практично всі змінні витрат можна прорахувати самостійно. Витрату пального шасі та холодильно-опалювальної установки (ХОУ) завжди можна подивитися в технічній документації до обладнання. Дана інформація також є на різних інтернет ресурсах. Але потрібно врахувати кілька факторів, які будуть впливати на витрату пального. Чим менша вага надбудови (при однаковому завантаженні), тим витрата пального менша. А кращі теплоізоляційні властивості кузова скорочують роботу агрегата з увімкненим компресором на 25%.

Визначити вартість ТО можна зателефонувавши на СТО будь-якого офіційного дилерського центру. Багато дилерів пропонують заключити сервісний договір, у який будуть включені додаткові опції, наприклад, послуги навчання операторів, аналізи мастила та технічних рідин, розширена гарантія. Виходячи з цих даних, можна отримати сукупну вартість володіння на вибраний період часу. Це дуже зручно для бюджетування витрат у довгостроковій перспективі.

Вартість пального, шин, податки, витрати на з/п оператора кожен потенційний власник може взяти з відкритих джерел. А інформацію за лізинговими платежами, про витрати пального й AdBlue, вартість сервісних контрактів на період лізингу і гарантії потенційному власнику доведеться довірити дилеру.

Як варіант, можна взяти спецтехніку на тестову експлуатацію або в оренду, щоб отримати фактичні витрати і скорегувати розрахунок. Складність полягає в тому, що не всі дилери готові надавати тестову техніку. Щоб знизити сукупну вартість володіння можна скоротити витрати на шини і деякі витратні матеріали, відмовитися від холостих пробігів (коли техніка їде без вантажу), ввести жорсткий контроль витрати пального і навчити операторів всім методам керування.

Найкращий спосіб знизити вартість володіння техніки і одночасно продовжити її термін служби без поломок – слідувати рекомендаціям заводу-виробника з обслуговування, проводити його планово і вчасно. Також необхідно забезпечити роботу на техніці тільки тих операторів, які пройшли навчання на даній конкретній моделі, вміють грамотно її експлуатувати і обслуговувати. Як показує практика, саме неграмотна експлуатація призводить до негарантійних поломок і передчасного старіння техніки.

Обслуговування повинен проводити кваліфікований персонал з використанням оригінальних запасних частин і рідин. Не варто економити на пально-мастильних матеріалах: використання дешевих ПММ точно не продовжить життя техніки.

Вартість володіння нерозривно пов’язана з коефіцієнтом технічної готовності техніки. Можна «оптимізувати витрати» використовуючи неоригінальні запчастини, мастила низької якості та дешеву робочу силу – і отримати на виході багатогодинні простої техніки, які не тільки нівелюють отриману таким чином «економію», а й призведуть до прямих збитків підприємства.

Є чинники, на які власник спецтехніки може вплинути, а є такі на які сильно вплинути неможливо. Наприклад, витрати на заробітну плату оператору, пальне, страховку – це можна сказати фіксовані витрати. Витрати на утримання і ремонт часто теж фіксовані, адже завод-виробник усім дилерам надсилає рекомендовані розцінки на ТО і великої різниці у вартості обслуговування між дилерами чекати не варто.

Залежно від виробника та виду спецтехніки витрати на утримання будуть відрізнятися, ось кілька усереднених показників сукупної витрати на володіння:

• лізингові платежі, амортизація і податки – 13%;
• витрати на персонал – 43%;
• витрати на страхування – 4%;
• витрати на пальне і AdBlue – 30%;
• витрати на шини – 2%;
• витрати на технічне обслуговування і ремонт – 4%.